Львівська поетеса. Народилася у селі Теслугові Радивилівського району Рівненської області. Має дві вищі освіти. Ангеліна Оборіна - цікава, талановита, романтична та поетична людина. Вона поєднує в собі багато здібностей. Доля подарувала їй чимало зустрічей з артистами кіно, театрів, поетами, цікавими людьми різних країн. Та не тільки у житті, а й у творчості своїй пані Ангеліна — багатопрофільна поетеса. Адже віршує й для дітей, і для дорослих, пише інтимну ліри­ку, пісні, гумор, духовні твори. І друкований доробок уже чи­малий — 11 збірок. Перша кни­га «Голубий сон» вийшла у 1994 році. Вона, як і три на­ступні — "Веселий лучик" (1999), "Зайчик в'яже рука­вички" (2000) та "Сонце в безкозирці" (2004) призначе­на маленьким читачам. А вза­галі почала друкуватись ще у 1965 році, в газетах і журна­лах. У творчому доробку Ан­геліни є й книга пісень "Роже­ва мальва" (2000), музику до якої написав композитор Сергій Петросян. Три інші книги «Подих часу» (2004), «Жінці для щастя потрібно...»(2001) та «Сповідь звичайної жінки» (1999) — це інтимна лірика. А за збірки "Во ім'я Отця і Сина, і Святого Духа" (2002) та "Божа ласка" (2005) поетеса навіть отримала гра­моту від митрополита Володи­мира. Колись Ангеліна Оборіна вела рубрику в газеті "Ма­лечі на добрий вечір", а ще — передачу «Що? Де? Коли?» на Львівському ТБ.

    Дванадцята книга Ангеліни Оборіної «Не всміхнеться вже мамина зірка» . Вона присвячує цю книгу віршів-спогадів своїй найдорожчій матусі Євдокії Іванівні. Збірка віршів «Не всміхнеться вже мамина зірка» - це біль душі доньки за неминучою втратою найдорожчої людини. І ті по­чуття настільки правдиві, непідкупно щирі і емоційно насичені, що нікого не можуть залишити байдужим. Це не лише талант поетеси, а високе мистецтво щирої любові до матері, любові від душі без фальші всім єством і розумом. У вірші «Не всміхнеться вже мамина зірка» авторка пише:

 

Виставляє життя свою драму,

В'яже душу, мов гілля беріз.

Час незгасного болю за маму
Не змиває з могил моїх сліз...